вибухати


вибухати
= вибухнути
1) (з дуже сильним звуком і значною руйнівною силою розділятися на частини, друзки), розриватися, розірватися, рватися, лопатися
2) (раптово виникати, починатися з великою силою), спалахувати, спалахнути

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • вибухати — I в ибухати аю, аєш і ви/бухнути, ну, неш, док., перех., розм. Раптом вимовити, викласти все одразу. II вибух ати а/ю, а/єш, недок., ви/бухнути, ну, неш; мин. ч. ви/бухнув, нула, нуло і рідше ви/бух, ла, ло; док. 1) Розриватися з дуже сильним… …   Український тлумачний словник

  • вибухати — дієслово доконаного виду розм. вибухати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вибуховий пил — взрывчатая пыль explosive dust Explosivstaub пил, здатний в суміші з повітрям запалюватися (спалахувати) при тепловому і ударно хвильовому впливі. На підприємствах гірн. пром сті В.п. утворюється з вугілля усіх марок (крім антрацитів), горючих… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • вибухнути — I див. вибухати. II див. вибухати …   Український тлумачний словник

  • вибухання — я, с. Дія за знач. вибухати …   Український тлумачний словник

  • вибухаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибухати …   Український тлумачний словник

  • вибуховий — а, е. 1) Стос. до вибуху (у 1 знач.). || Який має здатність вибухати (у 1 знач.). || Який утворюється внаслідок вибуху (у 1 знач.). •• Вибухо/ва речовина/ речовина, що її використовують для висадження в повітря у промисловій та військовій галузях …   Український тлумачний словник

  • вивергатися — а/ється, недок., ви/вергнутися, неться, док. 1) Із силою вириватися, викидатися зсередини чого небудь. 2) Вибухати, викидаючи дим, тверді речовини, виливаючи лаву (про вулкани) …   Український тлумачний словник

  • злітати — I а/ю, а/єш, недок., злеті/ти, злечу/, злети/ш, док. 1) Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке небудь місце. || Летячи, досягати якого небудь місця. || Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про… …   Український тлумачний словник

  • зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.